ЗГОРТАЛЬНА СИСТЕМА КРОВІ (син.: система коагуляції, система гемостазу, гемокоагуляція) — ферментативна система, що забезпечує зупинку кровотечі шляхом формування фібринових тромбів, підтримання цілісності кровоносних судин і рідкого стану крові. З.с.к. — функціональна частина фізіологічної системи регуляції агрегатного стану крові. Для реалізації гемокоагуляції необхідна участь різних факторів, які мають назву факторів згортання, або факторів З.с.к. Ферментативно-коагуляційні механізми мають три послідовні фази: I — формування протромбінази — найскладніша в біохімічному відношенні і найтриваліша фаза, у якій беруть участь зовнішня тканинна та внутрішня кров’яна системи: 1) зовнішня система активується тканинним тромбопластином, що виділяється із стінок судин і оточуючих тканин при їх пошкодженні; 2) внутрішня — кров’яним тромбопластином — речовиною, що виділяється із зруйнованих тромбоцитів та еритроцитів. Таким чином, у і фазі утворюються тканинна і кров’яна протромбінази. Тканинна протромбіназа зумовлює утворення невеликих кількостей тромбіну, достатніх для агрегації тромбоцитів зі звільненням їх пластинкових факторів, а також для активації факторів V i VIII, тобто в основному є пусковим механізмом для наступних реакцій, які проходять з нижчою швидкістю. Цей процес триває 5–10 с. Кров’яна протромбіназа утворюється набагато повільніше (5–10 хв) у зв’язку з тим, що цей процес пов’язаний з попереднім руйнуванням мембран клітин крові, в яких знаходяться фосфоліпіди. II фаза — утворення тромбіну з його неактивної форми протромбіну — перебігає практично миттєво за 2–5 с. Це зумовлено тим, що протромбіназа адсорбує протромбін і на своїй поверхні перетворює його на тромбін за наявності факторів V, VI, VII, Х і Са2+, а також і і ІІ факторів тромбоцитів. III фаза — перетворення фібриногену у фібрин — відбувається в 3 етапи. На першому етапі з фібриногену утворюється фібриномономер під впливом тромбіну. На другому етапі під впливом іонів Са2+ настає полімеризація фібрин-мономерів з утворенням фібрин-полімеру-S (ще розчинного). Третій етап характеризується утворенням закінченого, нерозчинного фібрину I за участю фактора XIII, фібринази тканин, тромбоцитів і еритроцитів. Утворення фібрину завершує утворення кров’яного згустка. Надалі під впливом тромбоцитарних факторів відбувається скорочення ниток фібрину — ретракція, внаслідок чого ущільнюється згусток і виділяється сироватка. Сироватка — це плазма крові, позбавлена фібриногену та деяких інших речовин, що беруть участь у процесі згортання.
Агаджанян Н.А., Тель Л.З., Циркин В.И., Чеснокова С.А. Физиология человека. — М., 2001; БМЭ. — М., 1975. — Т. 23; Фізіологія з основами анатомії людини / За ред. проф. Л.М. Малоштан. — Х., 2003.